Вимоги до декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

На даний час актуальною темою є подання державними службовцями декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік. Статтею 12 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" (далі – Закон 1) передбачено, що суб’єкти декларування, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік за формою, що додається до Закону. Декларація за минулий рік заповнюється і подається особами, зазначеними у пункті 1 і підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 4, та особами, зазначеними в абзаці першому частини першої статті 11 Закону 1 за  місцем роботи. Згідно вимог Закону необхідно декларувати не лише свій майновий стан, а й майновий стан членів сім'ї, видатки, фінансові зобов'язання. Згідно з визначенням вказаного Закону до членів сім'ї належать особи, які перебувають у шлюбі, а також їхні діти, в тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Основні правила щодо заповнення декларацій визначено примітками до неї. Суб’єкти декларування, які не мали можливості подати до 1 квітня за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік через перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною, через тимчасову непрацездатність, перебування за межами України, під вартою, подають таку декларацію за звітний рік до 31 грудня. Суб’єкти декларування, які звільняються або іншим чином припиняють діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Суб’єкти декларування, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, зобов’язані протягом одного року подавати за своїм останнім місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік за формою і в порядку, визначеними Законом. У разі відкриття суб’єктом декларування або членом його сім’ї валютного рахунка в установі банку-нерезидента така особа зобов'язана в десятиденний строк  письмово повідомити про це орган доходів і зборів за місцем проживання із зазначенням номера рахунка і місцезнаходження банку-нерезидента.

З метою забезпечення відкритості та прозорості діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, уповноваженими підрозділами проводяться:

1) перевірка фактів своєчасності подання декларацій;

2) перевірка декларацій на наявність конфлікту інтересів.

Перевірка декларації на наявність конфлікту інтересів суб’єкта декларування здійснюється протягом тридцяти днів з дня подання декларації і полягає у порівнянні службових обов’язків суб’єкта декларування з його та членів його сім’ї фінансовими інтересами. Перевірка достовірності зазначених у декларації відомостей здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, у порядку, визначеному цим органом. У разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, письмово повідомляє про це спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції, а також керівнику органу, в якому працює відповідний суб’єкт декларування. Виявлення недостовірних відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, не звільняє суб’єкта декларування від обов’язку подати декларацію з достовірними відомостями. Подання завідомо недостовірних відомостей в декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру є підставою для притягнення суб’єкта декларування до дисциплінарної, адміністративної відповідальності відповідно до закону.

На сьогоднішній день даний Закон втратив чинність, крім вищезазначених положень щодо фінансового контролю, які втрачають чинність з початком роботи системи подання та оприлюднення відповідно до Закону № 1700-VII від 14.10.2014 декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Новий Закон " Про запобігання корупції "(далі –Закон 2) визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень, основні засади здійснення фінансового контролю за особами, уповноважених на виконання функцій держави ао місцевого самоврядування.

Зокрема стаття 46 Закону 2  встановлює більш жорсткі вимоги щодо відображення у декларації інформації порівняно з тим, що вимагала форма декларації, визначена Законом 1.

Так законодавець зобов'язує декларанта вносити до декларації відомості як про свій майновий стан, так і про майновий стан членів його сім’ї до яких, відповідно до ст. 1 Закону 2 віднесено осіб, які перебувають у шлюбі, а також їх дітей, у тому числі повнолітніх, батьків осіб, які перебувають під опікою і піклуванням, інших осіб, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі осіб, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Окрім того, зазначаючи в декларації інформацію про нерухоме майно, власником якого є декларант, слід вказати не лише характеристики, місцезнаходження і вартість такого майна, а й дату його набуття.

Якщо ж нерухоме майно перебуває у спільній власності, то вказуються детальні відомості про усіх співвласників, якщо декларант орендує нерухоме майно, то також вказуються детальні відомості про власника такого майна. Варто зазначити, що у декларації вимагається відображати детальну інформацію про цінне рухоме майно, вартість якого перевищує, 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня звітного року, що належить суб'єкту декларування або членам його сім'ї на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебуває в її володінні або користуванні незалежно від форми правочину внаслідок якого набуте таке право.

Частина 6 ст. 46 Закону 2 передбачає, що у разі відмови члена сім'ї суб'єкта декларування надати будь-які відомості чи їх частину для заповнення декларації суб'єкт декларування: зобов'язаний зазначити про це в декларації, відобразивши всю відому йому інформацію про такого члена сім'ї, визначену пунктами 1-12 ч. 1 цієї статті. У такому разі Національні агентство самостійно здійснюватиме щодо членів сім'ї суб'єкта декларування повну перевірку інформації, яка підлягає відображенню в декларації (абзац 4 ч. 1 ст. 50).

Облік і оприлюднення декларацій відповідно до ст. 47 Закону про запобігання корупції здійснюватиме Національне агентство шляхом ведення Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Доступ до такого реєстру на офіційному веб-сайті Національного агентства надається шляхом можливості перегляду, копіювання та роздруковування інформації, а також у вигляді набору даних (електронного документа), організованого у форматі, що дозволяє його автоматизоване оброблення електронними засобами (машинозчитування) з метою повторного використання. Як передбачає згадана стаття, не підлягають відображенню у відкритому доступі вказані у декларації відомості щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта громадянина України, місця проживання, дати народження фізичних осіб, щодо яких , зазначається інформація в декларації, місцезнаходження об'єктів, які наводяться в декларації, оскільки це інформація з обмеженим доступом.

Контроль і перевірку декларацій здійснюватиме Національне агентство. Стаття 48 Закону 2 передбачає такі види контролю:

·         щодо своєчасності подання;

·         щодо правильності та повноти заповнення;

·         логічний і арифметичний контроль.

Згідно статті 49 Закону 2 перевірка факту своєчасності подання декларації здійснюється протягом п’ятнадцяти робочих днів з дня, у який така декларація повинна бути подана. Відповідно до ст. 50 Закону про запобігання корупції обов'язковій повній перевірці підлягають декларації службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб'єктів декларування, які займають посади, пов'язані з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується Національним агентством. Також обов'язковій повній перевірці підлягають декларації, подані іншими суб'єктами декларування, у разі виявлення у них невідповідностей за результатами логічного та арифметичного контролю.

Частина 2 ст. 52  Закону про запобігання корупції встановлює обов'язок суб'єкта декларування у разі суттєвої зміни його майнового стану, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня відповідного року, в десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.

За порушення державним службовцем вимог фінансового контролю передбачена адміністративна відповідальність.

Зокрема, статтею 172-6 КУпАП встановлена відповідальність: неподання або несвоєчасне подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, передбаченої Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", - тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунку в установі банку-нерезидента - тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Подання завідомо недостовірних відомостей у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, передбаченої Законом України  1 тягне за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Примітка. Суб’єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частини першої статті 12  Закону 1 зобов’язані подавати декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру.

Також звертаємо увагу, що Законом 2 доповнено  Кримінальний кодекс України статтею 366-1 "Декларування недостовірної інформації", яка встановлює з 26.04.2015 р. відповідальність за подання суб'єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом, або умисне неподання суб'єктом декларування зазначеної декларації.

Відповідно до вимог статті 45 Закону 2 суб'єкти декларування зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції  декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Отже, стаття 366-1 КК України "Декларування недостовірної інформації" набере чинності з моменту, коли розпочне роботу система подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до Закону. Це відбудеться на наступний день після прийняття рішення Національним агентством з питань запобігання корупції про початок роботи цієї системи."